He was known as an acidhead during his rebellious youth.
У роки юності він був відомий як шанувальник психоделічних речовин.
The novel follows an acidhead exploring altered states of mind.
Роман розповідає про людину, що шукає змінені стани свідомості.
Old records and posters reminded him of his acidhead days.
Старі платівки й плакати нагадували йому про його роки як «ейд-геда».
The artist, once an acidhead, later turned to meditation.
Художник, колишній споживач ЛСД, згодом звернувся до медитації.
He wrote memoirs about his experiences as an acidhead.
Він написав мемуари про свої переживання як «ейд-гед».
Critics called the movie “a portrait of an aging acidhead”.
Критики назвали фільм «портретом старіючого любителя ЛСД».
The acidhead lifestyle was part of the counterculture movement.
Спосіб життя «ейд-гедів» був частиною контркультурного руху.
He is a music-loving acidhead.
Він любить музику і захоплений кислотним роком.
He talks like an acidhead sometimes.
Він іноді говорить як фанат кислотної музики.
The acidhead listened to loud music.
Любитель психоделічної культури слухав гучну музику.