The writer used a clever dilogy that gave his sentence two meanings.
Письменник використав дотепну діологію, що надала реченню подвійний зміст.
A dilogy occurs when a word is used in two different senses.
Діологія виникає, коли слово вживається у двох різних значеннях.
Poets often use dilogy to enrich the language of their works.
Поети часто застосовують діологію, щоб урізноманітнити мову своїх творів.
The play’s title was a deliberate dilogy.
Назва п’єси була навмисною діологією.
She explained the humour that arises from a well-placed dilogy.
Вона пояснила гумор, який виникає завдяки вдало використаній діології.
The audience laughed at the dilogy hidden in his speech.
Глядачі засміялися через діологію, приховану в його промові.
Writers of satire often rely on dilogy for comic effect.
Автори сатири часто використовують діологію для комічного ефекту.
The phrase contained a subtle dilogy understood only by linguists.
Фраза містила тонку діологію, зрозумілу лише мовознавцям.
He admired Shakespeare’s frequent use of dilogy and wordplay.
Він захоплювався частим використанням Шекспіром діології та гри слів.
The professor explained dilogy with examples.
Професор пояснив двозначність на прикладах.