In old English law, an elisor was appointed to carry out special legal duties.
У старому англійському праві елізор призначався для виконання особливих юридичних обов’язків.
The judge named an elisor when the sheriff was unable to act.
Суддя призначив елізора, коли шериф не міг виконати свої функції.
An elisor served as an impartial officer of the court.
Елізор виконував роль неупередженого судового службовця.
The elisor was responsible for summoning jurors in special cases.
Елізор відповідав за виклик присяжних у виняткових справах.
When the sheriff had a conflict of interest, an elisor took his place.
Коли шериф мав конфлікт інтересів, його замінював елізор.
The office of elisor gradually disappeared with modern legal reforms.
Посада елізора поступово зникла з розвитком сучасного права.
An elisor had limited authority but significant responsibility.
Елізор мав обмежені повноваження, але значну відповідальність.
The king’s decree required that an elisor be chosen to oversee the trial.
Королівський указ вимагав обрати елізора для нагляду за судовим процесом.
Scholars of legal history often reference the role of the elisor in medieval justice.
Історики права часто згадують роль елізора у середньовічній судовій системі.
The legal document names the elisor.
Юридичний документ називає елізора.