The monk performed an expiative fast to atone for his errors.
Монах здійснив спокутувальний піст, щоб виправити свої помилки.
Her expiative acts showed deep regret for the harm caused.
Її спокутувальні дії свідчили про глибокий жаль за завдану шкоду.
The expiative offering was placed on the altar at sunrise.
Спокутувальну жертву поклали на вівтар на світанку.
He saw his long journey as an expiative mission of peace.
Він розглядав свою довгу подорож як спокутувальну місію миру.
The expiative ritual cleansed the community of wrongdoing.
Спокутувальний ритуал очистив громаду від гріхів.
Her expiative silence was more powerful than any apology.
Її спокутувальна мовчанка була промовистішою за будь-які вибачення.
They built a monument as an expiative gesture for past injustices.
Вони збудували пам’ятник як спокутувальний жест за минулі кривди.
The priest performed an expiative prayer for the deceased.
Священник відправив спокутувальну молитву за померлих.
The story ends with an expiative act of forgiveness.
Історія завершується спокутувальним актом прощення.
His charity work became an expiative path toward redemption.
Його благодійна діяльність стала спокутувальним шляхом до спасіння.