He called himself a fatalist who accepted destiny calmly.
Він називав себе фаталістом, що спокійно приймає долю.
The fatalist believes that everything happens for a reason.
Фаталіст вірить, що все відбувається не випадково.
She argued with her fatalist friend about free will.
Вона сперечалася зі своїм фаталістом-другом про свободу волі.
A true fatalist never blames himself for misfortune.
Справжній фаталіст ніколи не звинувачує себе у нещасті.
The novel’s hero was a romantic and a fatalist.
Герой роману був романтиком і фаталістом водночас.
His fatalist view made him indifferent to danger.
Його фаталістичний погляд робив його байдужим до небезпеки.
They mocked his fatalist attitude toward life.
Вони висміювали його фаталістичне ставлення до життя.
A fatalist accepts both success and failure equally.
Фаталіст однаково приймає і успіх, і поразку.
He lived as a fatalist, trusting fate to guide him.
Він жив як фаталіст, покладаючись на долю.
The philosopher’s writings reveal a deeply fatalist tone.
У працях філософа відчувається глибокий фаталізм.