The fidepromissor bound himself by oath to pay the debt.
Поручитель зобов’язався клятвою сплатити борг.
Under Roman law, the fidepromissor was similar to a surety.
За римським правом поручитель був аналогом гаранта.
The fidepromissor’s duty ended after full repayment.
Обов’язок поручителя припинявся після повної виплати.
They appointed a fidepromissor to support the loan agreement.
Вони призначили поручителя для забезпечення кредитної угоди.
The fidepromissor acted on behalf of the debtor’s family.
Поручитель діяв від імені родини боржника.
He served as fidepromissor for a large commercial transaction.
Він виступив поручителем у великій комерційній угоді.
Roman contracts often required at least one fidepromissor.
Римські контракти часто вимагали принаймні одного поручителя.
The fidepromissor assumed moral and legal responsibility.
Поручитель брав на себе моральну й юридичну відповідальність.
They recorded the fidepromissor’s promise in the official archive.
Вони записали обіцянку поручителя в офіційному архіві.
The fidepromissor could not withdraw once the oath was given.
Поручитель не міг відмовитися після складення клятви.