In medieval law, peasants were entitled to haybote for their cattle.
У середньовічному праві селяни мали право на сіно для худоби.
Haybote allowed tenants to cut grass for winter feed.
Право на сіно дозволяло орендарям косити траву для зимових кормів.
The lord granted haybote as part of the tenant’s lease.
Поміщик надавав сіно в користування в межах оренди.
Haybote was one of several common rights alongside woodbote and firebote.
Право на сіно було одним із кількох селянських привілеїв нарівні з правом на дрова.
They discussed haybote rights in the manor’s old records.
Вони обговорювали право на сіно, згадане в старих маєткових документах.
Haybote ensured that livestock could survive harsh winters.
Право на сіно гарантувало виживання худоби під час суворих зим.
Disputes over haybote often arose between tenants and landowners.
Суперечки щодо права на сіно часто виникали між орендарями та власниками землі.
Haybote privileges were eventually replaced by monetary rents.
Право на сіно згодом замінили грошовими орендними платежами.
He researched medieval haybote traditions for his history thesis.
Він досліджував середньовічне право на сіно для своєї історичної дисертації.
The villagers relied on haybote from nearby meadows for survival.
Селяни виживали завдяки праву косити сіно на прилеглих луках.