He lived a hermitic life, far from the noise of the city.
Він жив відлюдним життям, далеко від шуму міста.
The hermitic monk devoted his days to meditation and silence.
Відлюдний монах присвячував свої дні медитації та мовчанню.
She admired his hermitic simplicity and calm spirit.
Вона захоплювалася його відлюдною простотою та спокійним духом.
The poet’s hermitic existence inspired his most profound works.
Відлюдне життя поета надихнуло його на найглибші твори.
He chose a hermitic lifestyle after years of public service.
Після років служби суспільству він обрав відлюдне життя.
The hermitic order encouraged solitude as a form of spiritual purity.
Відлюдницький орден заохочував самоту як форму духовного очищення.
His cabin in the forest became a symbol of hermitic devotion.
Його хатина в лісі стала символом відлюдного самозаглиблення.
The novel portrays a hermitic scholar obsessed with knowledge.
Роман зображує відлюдного вченого, одержимого знанням.
He withdrew to a hermitic cell to reflect on his life.
Він усамітнився в келії-відлюдді, щоб осмислити своє життя.
She preferred a hermitic lifestyle.
Вона надавала перевагу самітницькому способу життя.