She looked mistful as she remembered her childhood.
Вона мала замріяний, трохи сумний погляд, згадуючи дитинство.
The poem ended on a mistful note of farewell.
Поема закінчувалася туманною, сумною нотою прощання.
His eyes grew mistful when he saw the old photographs.
Його очі стали вологими від спогадів, коли він побачив старі фотографії.
A mistful silence filled the room after the song.
Туманна тиша наповнила кімнату після пісні.
She smiled, but it was a mistful smile.
Вона усміхнулася, але її усмішка була з легкою тугою.
He spoke in a mistful voice, soft and trembling.
Він говорив туманним, зворушеним голосом.
The movie left the audience mistful and thoughtful.
Фільм залишив глядачів замріяними й замисленими.
Mistful mornings always reminded her of home.
Туманні ранки завжди нагадували їй про дім.
There was a mistful beauty in the autumn landscape.
В осінньому краєвиді була особлива туманна краса.
He took a mistful glance at the sea before leaving.
Перед від’їздом він кинув сумний погляд на море.