He was known as a plighter of promises, though few were kept.
Його знали як того, хто дає обіцянки, хоча виконував їх рідко.
The plighter pledged his word before the gathered witnesses.
Той, хто дав обіцянку, присягнув перед зібраними свідками.
As a plighter of vows, he took his commitments seriously.
Як давець обітниць, він ставився до зобов’язань серйозно.
The ancient ceremony required a plighter to swear loyalty to the king.
Давня церемонія вимагала, щоб обіцяючий присягнув на вірність королю.
The plighter of faith spoke solemnly before the altar.
Той, хто дав обітницю віри, урочисто промовив перед вівтарем.
Each plighter was bound by honour to fulfil their word.
Кожен, хто давав обіцянку, був зобов’язаний честю виконати її.
The plighter raised his hand as a sign of sincerity.
Той, хто давав обіцянку, підняв руку на знак щирості.
History remembers him as a plighter who betrayed his oath.
Історія пам’ятає його як того, хто зрадив власну клятву.
The plighter’s declaration was written into the official record.
Обіцянку, яку дав він, занесли до офіційного запису.
A true plighter never breaks the promise once spoken.
Справжній той, хто дає слово, ніколи не порушує його.